Батьку,

Ти питав, що значить для мене битися пліч-о-пліч із Дунканом Айдахо. Це надихає. Він саме такий, як про нього кажуть, і навіть більше. Проте, щось змінилося.

Я ніколи не забуду ту мить, коли вперше побачила майстра меча з Ґінаца на ділі. Як справжній митець із клинком, він увірвався в бій — люто, авжеж, та водночас із шаленою радістю. Від цього моє серце закалатало в грудях, не залишивши місця для страху.

Проте все змінилося, коли я дивилася на нього в бою востаннє. Так, його майстерність і смертоносність нікуди не поділися, але стали холодними, механічними. Радість зникла. Довгі роки Війни Асасинів узяли своє.

З любов’ю та шаною —

Поліна