Оборонну стіну було підірвано ядерним вибухом. Це вкрай важливо. Адже регіон твердих скель, який там вивищується, захищає північний Арракіс від коріолісових бур та піщаних хробаків. Оборонна стіна уможливлює існування цивілізації. Для полегшення виходу прянощів багато станцій видобутку збудовано на вершині Оборонної стіни вздовж краю Глибокої пустелі.

Тепер піщані хробаки мають доступ до місць, раніше їм недоступних. Докорінна зміна середовища. Багато менших поселень уже відчули її на собі, а деякі навіть повністю зникли. Постає запитання: хто виконавець, невже той Зантара? Я підозрюю, що до цього причетні інші сили. Рішучий крок — так наражатися на гнів Імперії, ставлячи під загрозу торгівлю прянощами. Я маю скласти список підозрюваних.

Природа — скульптор каменю та легенд. Для неї однаково зручний матеріал і мінерали, і мрії. Поглянь на Кам’яного вартового — величне утворення, що нагадує велетенського звіра, який сидить на вершині Оборонної стіни, вічно пильнуючи понад Глибокою пустелею.

Ранні дзен-сунітські поселенці орієнтувалися за цією природною пам’яткою ще до розробки паракомпаса. Молоді фримени, проходячи випробування акль, підбурювали одне одного, щоб ризикнути небезпечним сходженням та зазирнути Вартовому в очі.

Навіть геологічні утворення зазнають змін. Вітер і пісок споконвіку обробляють камінь. Лише в порівняно недавні часи Вартовий набув своєї нинішньої форми. Фримени поетично казали про далеке минуле: «За давніх давен, перш ніж Кам’яний вартовий скинув свою джубу». А про далеке майбутнє казали: «Як Вартовий піде зі сторожування», — маючи на увазі час, коли його повністю зруйнує ерозія.

Твоє завдання — помістити ці зміни до релігійних зерен, посіяних нашою Міссіонарією Протектівою в часи, коли Вартовий мав зовсім інакший вигляд. Мусимо гнучко пристосовуватися. Передбачати повороти долі й пасувати себе до них — як у мікровічностях між мілісекундами, так і в глибоких ритмах геологічного часу.