Керівнику Гаерте,
Пишу з проханням надати мені доступ до подальших праць планетарного еколога Пардота Кайнса. Його робота з планетарної трансформації за допомогою прямого втручання людини є надзвичайно цікавою.
Однак через те, де проводилися його дослідження — на Арракісі, — багато його лекцій і досліджень обмежені для перегляду. Чи не пов’язано це з важливістю прянощів меланжу для Імперії та лоцманів?
Ознайомившись із тим невеликим обсягом його робіт, які мені вдалося знайти, я погоджуюся з Кайнсом: полярні шапки Арракіса не можуть утримувати загальну вологість, що виявляється у звичайних пробах повітря. То де ж вода?
І що сталося із самим Кайнсом? Цей чоловік одружився з місцевою жінкою, фрименкою? У нього навіть була дитина.
Сподіваюся, ви вважатимете за доцільне надати мені доступ до засекречених робіт. Мої власні дослідження з тераформування за допомогою удобрення ґрунтів отримали б від цього велику користь.
Дерек.

Інформація про Лієт-Кайнса, яку я отримав із різноманітних розмов, допоки Кипріан Іо не вигнав мене з Арракіса:

– Факт: Лієт-Кайнс був сином Пардота Кайнса від фрименської жінки.
– Малоймовірна чутка: Лієт-Кайнс була жінкою.
– Припущення: Лієт-Кайнса виховували серед фрименів. Можливо, він навіть має братів і сестер або інших членів родини серед них.
– Ймовірно правдива чутка: Лієт-Кайнс вільно пересувався січами фрименів. Можливо, навіть користувався їхньою допомогою в своїх проєктах.
– Малоймовірна чутка: «Лієт» означає кролик мовою фрименів.
– Факт: Лієт-Кайнс намагався трансформувати Арракіс. Саме тому сюди викликали мене.
– Припущення: моя робота з добривами якось зацікавила Кайнса.
– Факт: Лієт-Кайнс загинув під час погрому сардаукарів.

Уперта одержимість, може, і зробила з мого тата великого пророка серед фрименів, але батьком він був жахливим. Настанови за настановами.
«Ми можемо покласти край історичній системі взаємного грабунку та здирництва на Арракісі».
«Арракіс — це планета однієї культури».
«Релігія та закон повинні для нашого народу мають бути єдині й неподільні».
Потім він пішов і загинув. Усі погляди звернулися до мене. Завжди те саме: коли він був мені найбільше потрібен — підвів.
Його справа житиме, про це подбав. Але не передбачив Війни Асасинів, що роздирає нашу планету на шматки. Сардаукари полюють на наших людей.
«Немає гіршого лиха для твого народу, ніж потрапити до рук героя».
Що ж, батьку, у нас уже немає вибору. Зрештою, герой нам урешті знадобиться.