ID: 39
Маас Харет
Маас Харет
![]() | Книга Кодексу |
Зі щоденника Арісте Атрід Батько докоряв мені за нерозважність, але ж я діяла якнайобережніше. Прикинулася новонаверненою сектанткою і втекла, поки решта Маас Харет були цілковито поглинуті кульмінаційним моментом їхнього нечистого ритуалу. Проте мене невимовно тягнуло додивитися його до кінця просто з цікавості. Батькові ніколи не осягнути рівень мого самовладання цієї ночі. Пересічній людині або харконненському провокаторові Маас Харет можуть видатися черговими фрименами — диваками, що проводять ритуали серед пісків. Я спостерегла тисячу й одну ледь помітну ознаку, що вони — лиш божевільні сектанти у фрименському вбранні, проте зосереджуся на очевидній речі, яку помітить навіть бідний на розум спостерігач. Маас Харет поклоняються хробакам і приносять воду (вкрадену з водоперевізника чи добуту з нещасних геологорозвідників) у жертву Шай-Хулудові — названому аватарові їхнього «фрименського» божества. Справжнім фрименам такі жертвоприношення видалися б збоченим розумінням їхнього священного ритуалу Води Життя або щонайменше непростимим марнотратством. Проповідь Маас Харет, записана таємним агентом Пітера де Вріса Вічна слава Монаршому хробакові. Йя! Вічна слава й достаток Шай-Хулудові. Най рідини ваші будуть Йому шаною. Йя, Шай-Хулуде! Йя! Най Монарший хробак благословить вас. Най покинуть нас сумніви й отрута хворого суспільства. З космічної безодні, з вогню черева Його, з кілець провидіння, дай нам принести жертву заради мудрості. І буде воля Твоя, Монарший хробаче. Шай-Хулуд! Вічна слава сайядіні Налі — мудрій провісниці, якій усе має бути сказано. Вічна слава сайядіні Налі, що перекладає священне дрижання землі там, де проходить Шай-Хулуд. О, сайядіно, провіснице незнаного щастя! Ми проливаємо воду нашу власною волею! Ми шануємо Монаршого хробака! Непосвячені ж утрачають її. Спасіння чекає в череві Його. Спасіння в Ньому! Йя, Шай-Хулуде! Йя! Йя! Уривок Таємного Письма Нали Я стала сайядіною Маас Харет. Так і мало бути. Я формувала їхню віру. Спочатку — через Альбіона Мушава. Коли його вбили, на перший план вийшла я. Так і має бути. Мені наказали знайти фрименів. Мені наказали пробудити Сплячого. Коли ж не вдалося їх відшукати, я зробила найліпше, що змогла: створила власних, кращих фрименів. Я — їхня пророчиця. Я не мушу вірити — лишень формувати їхню віру. Я пробуджуся сама. Я виконаю завдання на власний лад. Я — сайядіна. Я формую їхню віру. А їхня віра — формує реальність. |
Увійти, щоб коментувати