Слухайте, усі вірні Дому Харконненів! Вам справді пощастило, бо сьогоднішні гладіаторські ігри освячені присутністю особливого гостя. Тож притлуміть свою жагу крові й слухайте! Ця людина не потребує представлення… але ми однаково його зробимо, чи не так?!

*[Пауза для овацій]*

Хтось із вас пам’ятає його як графа Ланківейля. Хтось знає його як непереможного бійця селища Харко. Та понад усе він відомий як справжній сиридар-регент Арракіса. За велінням нашого милостивого Барона, він має владу над дюнами та прянощами.
Він упокорив фрименську пошесть. Він б’ється, щоб звільнити нас усіх від руйнівного хаосу, спричиненого узурпаторськими амбіціями та слизькою брехнею Атрідівських гадюк.

*[Пауза для освистування]*

Цього грізного чоловіка вороги називають «Звіром», але ми знаємо його як «Захисника». Тож плескайте в долоні з такою силою, аби кожен піщаний хробак у радіусі тисячі миль збожеволів, вітаючи нашого... Ґлоссу Раббана!

*[Пауза для овацій]*

Та ні! Саме тому мені потрібне ще одне пиво з прянощами. Нумо його сюди! Знала б ти, що це таке! Ота робота на них. Вона лише видається престижною.
Які тільки речі не виносили з тієї спальні! Закривавлені дитячі іграшки. Понівечених тварин. Знаряддя тортур. Сплюндрований портрет Барона, і ні, жодних подробиць я не видам. Команди прибиральників зі спецобладнанням постійно ходять туди-сюди, туди-сюди.
А найгірше... Та дай мені вже те пиво! Найгірше... це був пакунок, загорнутий у білі простирадла, крізь які проступали липкі плями крові. Двоє прибиральників тягнуть його, аж Звір вибігає зі спальні, голий, в одній лиш дивній стегновій пов’язці.
І тут Звір як жбурне одного прибиральника об стіну! Раз! Другий! Поки той сам не став ще одною купою бруду, яку треба прибирати. А Звір піднімає згорток, легкий, мов лялька, і притискає його до грудей. Він видає звуки, що почасти схожі на звірячий вереск, а почасти на лемент малюка, який шкодує, що зламав іграшку. Забігає назад до кімнати. За пів хвилини я чую звідти хихикання та сміх.