До уваги всіх зацікавлених осіб,
Я не буду переказувати подробиці правопорушення лейтенанта Тиге Скорди. Їх уже детально та професійно задокументовано під час офіційного розслідування. Натомість хочу зупинитися на особистості обвинуваченого. Його колишня відданість та поведінка останніх тижнів – це різні речі. Одне не заперечує іншого. Проте я сподіваюся, що краще розуміння першого додасть корисного контексту для розуміння другого.

Лейтенант Скорда служив із честю. Він дотримувався присяги моєму Домові й родині, проливаючи за цю вірність власну кров. Шрами на його тілі є свідченням такими самими легітимним, як і будь-який офіційний запис. Я вважаю цю відданість священною і прошу вас узяти її до уваги, виносячи справедливий вирок лейтенантові Тиге Скорді.

Зі щирою пошаною —

Герцог Лето Атрід

Усесвіт знає Лето Атріда як герцога, справедливого й співчутливого правителя, настільки популярного серед Домів Ландсрааду, що це викликає заздрість на найвищих і найнебезпечніших щаблях влади. Для мене ж він просто батько. Віднедавна на думку спадають дві речі, які він мені сказав.

В один із тих бурхливих днів, безпосередньо перед нашим прибуттям на Арракіс, він звернувся до мене з такими словами: «Людині необхідні нові враження. Це розбурхує щось глибоко всередині, дозволяючи їй зростати над собою. А без змін щось спить у нас і рідко пробуджується. Та сплячий мусить прокинутися».

Коли я була значно меншою і мучилася якимось буденним страхом, він сказав мені: «Коли досліджуєш страх, він починає лякати менше. Частка нашої мужності походить від кращого розуміння».

Це спрямувало мене на шлях, яким я і досі йду: шлях пошуку знань. Настільки всеосяжних знань, аби знищити будь-який страх.