Хіба тебе не створено для більшого? Шукаєш нових можливостей за межами рідного містечка? Радій! Удача та нове майбутнє чекають на тебе на Арракісі!

Приєднайся до справи Харконненів, звільни Дюну від безладу, спричиненого дурними руками. Стань пліч-о-пліч із найвидатнішими представниками нашого Дому. Барон Владімір Харконнен керує нашими планами та визначає наші долі зі свого трону на Ґ’єді Прайм. Ґлоссу Раббан майстерно втілює ці плани на Арракісі. Вороги прозвали його «Звіром», але ти знайдеш у ньому великого очільника й захисника. Навіть сам моторний Фейд-Раута подався прикрашати своєю присутністю цю пустельну планету.

І хай про Арракіс кажуть: «найнебезпечніша планета». Але ж «небезпеками» боягузи називають «можливості».

Не проґав свій шанс відповісти на заклик!

Встигни скористатися можливістю!

Дістань дозвіл служити на Арракісі вже сьогодні!

Дослухайтеся, вірні громадяни та законослухняні мешканці. Оперну поему «Битва за Коррин» віднині заборонено. Цей незграбний пропагандистський твір, замовлений самим Домом Атрідів, зображає башара Абулурда Харконнена, великого предка нашого барона Владіміра Харконнена, у несприятливому світлі, натякаючи, начебто він утік із битви при Коррині. І водночас героїзує справжнього лиходія стародавньої історії — Деметрія Атріда.

Наш мудрий Барон замовив нову поему, «Трагедія Абулурда Харконнена», щоб краще відобразити подробиці цієї історії. Водночас усі примірники «Битви при Коррині» підлягають знищенню й стиранню.

Вірні громадяни та законослухняні мешканці, будь-яка інформація, що призведе до виявлення тих, хто незаконно зберігає цей небезпечний матеріал, принесе вам велику нагороду. Щось дізналися — сповіщайте. Підозрюєте свого сусіда — сповіщайте. Якщо ви нічого не скажете, що сусід скаже про вас?

Слабкості, якими зручно керувати, мій Барон заохочує. Від верхівки до самого низу цей підхід формує культуру нашої владної структури: апетит як рушійна сила досконалості. Ейфорія та абстиненція. Стільки речовин стають водночас і батогом, і пряником.

«Зручно керувати». У цьому вся хитрість, еге ж? Це мистецтво, яке лише одиниці з нас опановують із витонченістю. Річ же в тім, що залежність, особливо від семути, стала пошестю в лавах Харконненів. Нам коштує великих зусиль приховувати від сторонніх справжній масштаб катастрофи.

Залежність — надзвичайно корисний інструмент, але вона породжує багато бруду, який потребує ретельного прибирання. Ось, наприклад, Максим Казмір. Він уже геть розпустився, скоро доведеться його впорядкувати. Хоча він іще може приносити користь на нижчих посадах, доки ми не позбавлятимемо його ілюзії можливого підвищення. Пряник. Батіг.